Фінансова ліквідність — компанія може мати прибуток і водночас не мати грошей

У попередніх статтях ми аналізували, що змінилося у фінансових результатах підприємства, чому це змінилося та який вплив інфляція має на порівняння даних. Тепер ми переходимо до однієї з найважливіших сфер фінансового аналізу:

фінансової ліквідності.

Компанія може збільшувати продажі. Може показувати прибуток. Може володіти значними активами.

І водночас мати проблеми з оплатою рахунків, заробітної плати, лізингових платежів або податків.

Чому?

Тому що прибуток — це не те саме, що грошові кошти.

Що таке фінансова ліквідність?

Найпростіше:

фінансова ліквідність — це здатність підприємства своєчасно погашати свої зобов’язання.

Тому недостатньо запитати:

«Чи заробляє компанія?»

Потрібно також запитати:

«Чи має компанія кошти для погашення зобов’язань, коли настане строк їх оплати?»

Для оцінки стану підприємства використовують, зокрема, чотири групи показників:

ліквідності, рентабельності, заборгованості та оборотності (ефективності використання активів).

Кожна з них показує підприємство з іншого боку. У цій статті ми зосередимося на ліквідності.

Приклад: компанія заробила мільйон, але на рахунку бракує грошей

Припустімо, підприємство продало послуг на 10 млн злотих і отримало 1 млн злотих прибутку.

Звучить дуже добре.

Проблема полягає в тому, що частина клієнтів ще не заплатила.

Компанія має:

3 млн злотих дебіторської заборгованості,

1,5 млн злотих запасів,

500 тис. злотих грошових коштів.

Водночас найближчим часом вона повинна погасити 4 млн злотих поточних зобов’язань.

На папері підприємство є прибутковим.

Але гроші, необхідні для погашення зобов’язань, частково заморожені в дебіторській заборгованості та запасах.

Саме тому ми починаємо аналізувати показники ліквідності.

Коефіцієнт поточної ліквідності — Current Ratio

Першим базовим показником є:

Коефіцієнт поточної ліквідності = оборотні активи / поточні зобов’язання

Припустімо:

оборотні активи = 6 млн злотих

поточні зобов’язання = 4 млн злотих

6 / 4 = 1,5

Це означає, що на кожен 1 злотий короткострокових зобов’язань припадає 1,50 злотого оборотних активів.

Чи є 1,5 хорошим результатом?

Не варто оцінювати його механічно. У літературі можна знайти орієнтовні значення, але належний рівень залежить, зокрема, від галузі, бізнес-моделі, швидкості обороту активів та умов оплати.

Набагато важливіше спостерігати за зміною показника в часі та порівнювати його з аналогічними підприємствами.

Quick Ratio — що станеться, якщо відняти запаси?

Оборотні активи мають різний рівень ліквідності.

Грошові кошти можна використати практично одразу.

Дебіторську заборгованість спочатку потрібно стягнути.

Запаси потрібно продати.

Тому наступним кроком є коефіцієнт швидкої ліквідності — Quick Ratio, у якому з оборотних активів виключають передусім запаси.

У спрощеному вигляді:

Quick Ratio = (оборотні активи – запаси) / поточні зобов’язання

У нашому прикладі:

оборотні активи = 6 млн злотих

запаси = 1,5 млн злотих

зобов’язання = 4 млн злотих

(6 – 1,5) / 4 = 1,125

Ситуація все ще може виглядати добре.

Але зробімо ще один крок.

Яку частину зобов’язань ми можемо погасити практично одразу?

Припустімо, підприємство має лише:

500 тис. злотих грошових коштів і найбільш ліквідних короткострокових інвестицій.

При поточних зобов’язаннях у 4 млн злотих:

500 000 / 4 000 000 = 0,125

Це означає, що найбільш ліквідними активами компанія в цей момент може покрити приблизно 12,5% поточних зобов’язань.

І тепер ми починаємо бачити те, чого не показував сам прибуток.

Компанія має активи.

Компанія має дебіторську заборгованість.

Компанія має запаси.

Але не все це є грошима, доступними сьогодні.

Дебіторська заборгованість — це не готівка

Це один із найважливіших принципів, який повинен розуміти менеджер.

Уявімо, що компанія виставила клієнту рахунок:

500 000 злотих зі строком оплати 60 днів.

Продаж уже здійснений, а дебіторська заборгованість відображена в активах.

Але підприємству вже сьогодні можуть бути потрібні гроші на паливо, зарплати, соціальні внески, ПДВ, лізинг або оплату субпідрядників.

Якщо клієнт заплатить через 60 днів, підприємство протягом двох місяців фінансує цей продаж власними або залученими коштами.

Якщо через 90 днів — ще довше.

Тому швидке зростання продажів парадоксально може погіршити ліквідність.

Чим швидше ви зростаєте, тим більше грошових коштів вам може знадобитися

Припустімо, компанія збільшує щомісячні продажі:

з 1 млн до 2 млн злотих.

Клієнти платять у середньому через 60 днів.

Отже, компанії може знадобитися значно більше капіталу для фінансування періоду між виконанням послуги та отриманням оплати.

Зростання — це добре.

Але зростання потрібно фінансувати.

Тому управлінське питання не повинно звучати лише:

«Наскільки ми збільшимо продажі?»

Воно також повинно звучати:

«Скільки додаткових грошових коштів буде потрібно, щоб забезпечити це зростання?»

Чистий оборотний капітал — гроші, що працюють у підприємстві

Наступним дуже важливим поняттям є чистий оборотний капітал (ЧОК).

У майновому підході:

Чистий оборотний капітал = оборотні активи – поточні зобов’язання

Якщо:

оборотні активи = 6 млн злотих,

поточні зобов’язання = 4 млн злотих,

то:

ЧОК = 6 – 4 = 2 млн злотих

Позитивний чистий оборотний капітал означає, що частина оборотних активів фінансується довгостроковим капіталом.

Але й тут самого числа недостатньо.

Потрібно перевірити, з чого складаються оборотні активи.

Дві компанії, однаковий показник — зовсім різна ситуація

Уявімо дві компанії.

Обидві мають:

оборотні активи — 6 млн злотих

поточні зобов’язання — 4 млн злотих.

В обох випадках:

Current Ratio = 1,5

Але в Компанії A значну частину активів становлять грошові кошти та дебіторська заборгованість клієнтів, які платять вчасно.

У Компанії B значну частину становлять запаси, які важко реалізувати, та прострочена дебіторська заборгованість.

Математично показник однаковий.

Ризик ліквідності — зовсім різний.

Це чудовий приклад того, чому фінансовий показник ніколи не слід інтерпретувати у відриві від того, що стоїть за цифрою.

Ліквідність — це також управління

Проблему ліквідності не вирішують виключно збільшенням продажів.

Іноді значно ефективнішими можуть бути:

* швидше стягнення дебіторської заборгованості,

* скорочення строків оплати для клієнтів,

* зменшення прострочених рахунків,

* краще управління запасами,

* переговори щодо умов оплати з постачальниками,

* правильне поєднання короткострокового та довгострокового фінансування.

Саме тому ліквідність — це не лише бухгалтерське питання.

Вона є наслідком рішень, які приймають відділи продажів, закупівель, логістики, операцій, фінансів та керівництво.

А де в усьому цьому cash flow?

Баланс показує стан підприємства на конкретну дату.

Звіт про рух грошових коштів показує, звідки протягом певного періоду надійшли гроші та куди вони були витрачені.

Це наступний рівень аналізу.

Компанія може показувати прибуток і водночас генерувати слабкі грошові потоки від операційної діяльності.

Може бути й навпаки — бухгалтерський результат у певному періоді може не виглядати вражаюче, але підприємство може генерувати стабільний грошовий потік.

Тому при оцінці фінансової безпеки варто аналізувати фінансовий результат, баланс і грошові потоки разом.

Найважливіше питання не звучить: «Скільки ми маємо?»

Під час аналізу ліквідності потрібно одночасно поставити кілька запитань:

Скільки у нас оборотних активів?

Як швидко ми можемо перетворити їх на гроші?

Коли клієнти фактично нам заплатять?

Коли ми повинні заплатити постачальникам, працівникам та фінансовим установам?

Скільки грошових коштів генерує основна діяльність підприємства?

Лише відповіді на ці питання показують реальний стан справ.

Тому що підприємство втрачає ліквідність не тоді, коли у фінансовій звітності з’являється непривабливий показник.

Воно втрачає її тоді, коли настає строк платежу, а на рахунку немає грошей.

Саме тому можна отримувати прибуток і водночас мати серйозну фінансову проблему.