Інфляція у фінансовому аналізі — чи компанія справді зростає, чи просто зростають ціни?
У попередніх аналізах ми перевіряли, що змінилося, а потім — чому це змінилося. Однак є ще один фактор, який може повністю змінити інтерпретацію результатів підприємства:
інфляція.
Компанія може демонструвати зростання доходів, витрат, заробітних плат або вартості активів, хоча насправді масштаб її діяльності зовсім не збільшився.
Тому, порівнюючи результати різних періодів, варто відрізняти номінальне зростання від реального.
Номінально ми зростаємо. А реально?
Уявімо підприємство, доходи якого становили:
2025: 10 000 000 злотих
2026: 10 600 000 злотих
Горизонтальний аналіз показує:
+600 000 злотих, тобто +6%.
На перший погляд компанія розвивається.
Припустімо, однак, що за цей самий період рівень цін зріс на 8%.
Щоб порівняти обидва періоди у співставних цінах, можна перерахувати попередню величину:
10 000 000 × 1,08 = 10 800 000 злотих
Це означає, що 10 млн злотих попереднього періоду відповідають приблизно 10,8 млн злотих у нових цінах.
Тим часом компанія отримала лише 10,6 млн злотих.
Номінально:
+6%
Реально:
10,6 / 10,8 − 1 ≈ −1,85%
І раптом картина підприємства виглядає зовсім інакше.
На папері компанія зросла на 6%. Після врахування 8-відсоткового зростання цін її доходи в реальному вимірі скоротилися приблизно на 1,9%.
⸻
Приклад 1. Продажі зросли на 10%, інфляція становила 5%
Доходи зросли:
10 млн злотих → 11 млн злотих
Номінальне зростання:
+10%
Рівень цін зріс на 5%.
Вартість попереднього періоду після перерахунку:
10 млн × 1,05 = 10,5 млн злотих
Реальне зростання:
11 / 10,5 − 1 ≈ 4,76%
Отже, компанія справді розвивається.
Але не на 10%.
Реальне зростання становить приблизно 4,8%.
⸻
Приклад 2. Доходи зросли рівно настільки, наскільки зросли ціни
Доходи:
10 млн → 10,5 млн злотих
Номінальне зростання:
+5%
Зростання рівня цін:
+5%
Після перерахунку:
10 млн × 1,05 = 10,5 млн злотих
Реальне зростання:
0%
Компанія демонструє більший оборот, але після коригування на зміну цін реального зростання доходів немає.
Це чудовий приклад того, чому сама динаміка продажів може вводити в оману.
⸻
Приклад 3. Заробітна плата зросла — але чи працівник справді заробляє більше?
Припустімо:
заробітна плата в попередньому періоді: 8 000 злотих
заробітна плата зараз: 8 400 злотих
Номінальне зростання заробітної плати:
+5%
Якщо за цей час рівень цін зріс на 8%, реальна вартість заробітної плати становить:
8 400 / 1,08 ≈ 7 778 злотих
Отже, попри номінальне підвищення, купівельна спроможність заробітної плати стала нижчою.
З точки зору підприємства витрати на оплату праці зросли.
З точки зору працівника реальна заробітна плата знизилася.
Ця різниця може мати значення під час аналізу тиску на підвищення зарплат, плинності кадрів або подальших очікувань працівників щодо підвищення оплати праці.
⸻
Приклад 4. Витрати зросли на 12%. Чи компанія втратила контроль над витратами?
Витрати підприємства:
5 млн → 5,6 млн злотих
Номінальне зростання:
+12%
Припустімо, однак, що ціни товарів і послуг, які відповідають структурі витрат компанії, зросли на 10%.
Витрати попереднього періоду в нових цінах:
5 млн × 1,10 = 5,5 млн злотих
Після врахування зростання цін фактичне збільшення витрат є значно меншим, ніж це показують номінальні 12%.
Це змінює розмову з менеджером.
Замість:
«Чому витрати зросли аж на 12%?»
можна запитати:
«Яка частина зростання витрат пов’язана зі зростанням цін, а яка — з нашими рішеннями, більшим використанням ресурсів або зниженням ефективності?»
І саме тут коригування на інфляцію починає поєднуватися з причинно-наслідковим аналізом.
⸻
Інфляція + причинно-наслідковий аналіз
Припустімо, що витрати зросли на 1 млн злотих.
Не варто автоматично відносити весь цей мільйон до операційної діяльності.
Можна спробувати розділити зміну на:
вплив цін + вплив обсягу + вплив ефективності + вплив структури діяльності + інші фактори.
Наприклад, підприємство використало більше пального, оскільки виконало більше перевезень. Одночасно зросла ціна одного літра пального.
Отже, зростання витрат на пальне має щонайменше дві різні причини:
більша кількість використаних літрів та вища ціна одного літра.
Для менеджера ця різниця є принциповою.
На світову ціну пального він має обмежений вплив.
А на витрату пального на кілометр, планування маршрутів, порожні пробіги чи структуру автопарку — значно більший.
⸻
Один показник інфляції не підходить кожній компанії
У практичному аналізі слід обережно застосовувати загальний показник інфляції.
Якщо загальний рівень цін зріс, наприклад, на 5%, це не означає, що всі витрати підприємства зросли рівно на 5%.
Транспортна компанія може бути особливо чутливою до цін на пальне, лізинг, заробітну плату та автомобільні запчастини.
Виробнича компанія — до цін на енергію, сировину та матеріали.
Сервісна компанія — насамперед до витрат на оплату праці.
Тому що детальніший аналіз, то важливіше підбирати індекс цін, який відповідає конкретній категорії, замість механічного коригування всіх позицій одним показником.
Номінальне ≠ реальне
Це один із найважливіших принципів аналізу даних у часі.
Номінальний результат показує величину, виражену в грошах відповідного періоду.
Реальний результат намагається відповісти на питання, як змінилася величина після усунення впливу зміни рівня цін.
Тому зростання доходів не завжди означає реальний розвиток.
Зростання заробітної плати не завжди означає збільшення її купівельної спроможності.
Зростання витрат не завжди означає погіршення ефективності.
А збільшення вартості активів не завжди означає, що підприємство справді має їх більше.
Рівні якісного аналізу
Ми можемо розширити попередню схему:
ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ АНАЛІЗ → Що змінилося?
ВЕРТИКАЛЬНИЙ АНАЛІЗ → Як змінилася структура?
КОРИГУВАННЯ НА ЗМІНУ ЦІН → Яка частина зміни є номінальною, а яка реальною?
ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИЙ АНАЛІЗ → Чому відбулася зміна?
РІШЕННЯ → На які з цих факторів ми можемо впливати?
Адже в управлінні йдеться не про те, щоб просто побачити, що цифра зросла з 10 до 11 мільйонів.
Йдеться про те, щоб зрозуміти, чи компанія справді зробила крок уперед, чи ті самі результати ми просто почали вимірювати грошима іншої вартості.
