Причинний аналіз — не лише «що змінилося?», а насамперед «чому?»

У попередній частині фінансового аналізу ми могли визначити, що змінилося на підприємстві та як змінилася структура його фінансів. Причинний аналіз іде на крок далі. Його завдання — визначити фактори, які призвели до певного результату, та встановити, наскільки великим був вплив кожного з них.

Це особливо важливо з точки зору власника бізнесу та менеджера. Сама інформація про те, що витрати зросли на 200 тис. злотих або маржа знизилася на 3 відсоткові пункти, ще мало про що говорить. Справжнє питання звучить так:

ЧОМУ?

Від результату до його причин

Уявімо транспортну компанію.

Минулого року її виручка становила 10 млн злотих, а цього року — 12 млн злотих.

Горизонтальний аналіз показує:

Виручка зросла на 2 млн злотих, тобто на 20%.

Це позитивна інформація, але для керівника компанії її явно недостатньо.

Ми хочемо знати, звідки взялися додаткові 2 млн злотих. Чи компанія:

* виконала більше замовлень,

* підвищила середню вартість послуги,

* залучила більш рентабельних клієнтів,

* змінила структуру послуг,

* чи, можливо, одночасно спрацювало кілька факторів?

Саме тут починається причинний аналіз.

⸻

Приклад 1. Чому зросла виручка?

Припустімо просту модель:

Виручка = кількість замовлень × середня вартість замовлення

У попередньому році:

1 000 замовлень × 1 000 злотих = 1 000 000 злотих

У поточному році:

1 200 замовлень × 1 100 злотих = 1 320 000 злотих

Отже, виручка зросла на:

1 320 000 – 1 000 000 = 320 000 злотих

Але звідки саме взялися ці 320 тис. злотих?

Можемо застосувати метод ланцюгових підстановок.

Спочатку змінюємо лише кількість замовлень:

1 200 × 1 000 злотих = 1 200 000 злотих

Вплив збільшення кількості замовлень:

1 200 000 – 1 000 000 = +200 000 злотих

Потім вводимо нову середню вартість замовлення:

1 200 × 1 100 злотих = 1 320 000 злотих

Вплив зростання середньої вартості замовлення:

1 320 000 – 1 200 000 = +120 000 злотих

Отримуємо:

+200 000 + 120 000 = +320 000 злотих

І лише тепер можемо зробити значно цінніший висновок:

Виручка зросла на 320 тис. злотих. 200 тис. злотих приросту забезпечило збільшення кількості замовлень, а ще 120 тис. злотих — зростання середньої вартості одного замовлення.

Це вже управлінська інформація.

⸻

Приклад 2. Витрати на оплату праці зросли. Це погано?

Припустімо, виробниче підприємство помітило значне зростання витрат на оплату праці.

Перша реакція може бути простою:

«Витрати на працівників занадто високі».

Однак причинний аналіз може повністю змінити оцінку ситуації.

Витрати на оплату праці можна спростити до залежності:

обсяг виробництва × час на виготовлення однієї одиниці × вартість однієї години праці

Припустімо, підприємство:

виробляло 1 000 одиниць продукції, а зараз виробляє 1 050;

трудомісткість зросла з 1,50 приблизно до 1,57 години на одиницю;

середня вартість години праці знизилася з 8,20 до 8,00 злотих.

Отже, одночасно діють три фактори.

Збільшення виробництва підвищує витрати.

Зростання трудомісткості також підвищує витрати.

Нижча вартість години праці зменшує витрати.

Тому просте твердження:

«Витрати на оплату праці зросли»

може призвести до неправильного висновку.

Причинний аналіз показує, який фактор відповідає за зростання, а який діяв у протилежному напрямку.

⸻

Приклад 3. Продажі зростають, але прибуток падає

Це один із найцікавіших випадків з точки зору управління.

Припустімо:

Рік 1:

продажі — 10 млн злотих

прибуток — 1 млн злотих

Рік 2:

продажі — 12 млн злотих

прибуток — 700 тис. злотих

Продажі зросли на 20%, а прибуток знизився на 30%.

На перший погляд маємо суперечність: компанія продає більше, але заробляє менше.

Причинний аналіз змушує шукати відповідь.

Може виявитися, що зростання продажів було досягнуто завдяки зниженню цін. Могли зрости витрати на паливо, енергію, субпідрядників або заробітну плату. Компанія могла також залучити великого клієнта, який генерує високий оборот, але дуже низьку маржу.

Тоді проблемою підприємства є не відсутність продажів.

Проблемою може бути якість цих продажів.

Це дуже важлива різниця.

⸻

Приклад 4. Виручка зростає, але грошей починає бракувати

Компанія збільшила виручку:

з 10 млн до 13 млн злотих.

Зростання становить аж 30%.

Водночас дебіторська заборгованість клієнтів зросла:

з 2 млн до 4 млн злотих.

Менеджер повинен поставити запитання:

Чи справді ми продаємо більше, чи насамперед більше кредитуємо наших клієнтів?

Причиною можуть бути довші строки оплати, більша частка клієнтів, які платять із запізненням, або швидке зростання продажів без відповідного забезпечення оборотного капіталу.

Отже, компанія може демонструвати вражаюче зростання виручки й водночас мати дедалі більші проблеми з грошовими коштами.

⸻

Приклад 5. Рентабельність клієнта

Причинний аналіз можна використовувати також поза межами класичної фінансової звітності.

Припустімо, клієнт генерує для підприємства 2 млн злотих виручки на рік.

Це один із найбільших клієнтів компанії.

Чи означає це, що він є одним із найкращих?

Не обов’язково.

Можемо проаналізувати витрати на його обслуговування: транспорт, складування, додаткову адміністративну роботу, рекламації, знижки, подовжені строки оплати або фінансування дебіторської заборгованості.

Може виявитися, що клієнт, який генерує 2 млн злотих продажів, залишає компанії менший фінансовий результат, ніж клієнт з оборотом 800 тис. злотих.

Тоді причинний аналіз змінює спосіб мислення:

ми запитуємо не лише «скільки клієнт купує?», а «що призводить до того, що ми заробляємо або втрачаємо на цьому клієнті?»

⸻

Методи причинного аналізу

У фінансовому аналізі застосовують різні методи, що дозволяють визначити вплив окремих факторів. До них належать, зокрема, метод ланцюгових підстановок, метод логарифмування, функціональний метод, метод залишку та метод часткових різниць.

Одним із найбільш інтуїтивних є метод ланцюгових підстановок.

Якщо результат залежить, наприклад, від трьох факторів:

Результат = A × B × C

ми порівнюємо значення за два періоди, а потім послідовно замінюємо старі значення новими. Завдяки цьому можемо визначити, як зміна A, потім B і потім C вплинула на кінцевий результат.

Метод логарифмування дозволяє розподілити вплив кількох змінних у мультиплікативних залежностях без залежності результату від прийнятої послідовності підстановок. Функціональний метод також використовується для розподілу зміни результату між окремими факторами.

Однак в управлінській практиці найважливішим є не сам вибір математичної техніки.

Найважливіше — інтерпретація результату.

Причинний аналіз як інструмент управління

Хороший менеджер не повинен зупинятися на твердженні:

«Витрати зросли».

Він повинен запитати:

Чому вони зросли?

Недостатньо сказати:

«Продажі знизилися».

Потрібно знати:

Ми продали менше чи продавали дешевше? Яка група клієнтів відповідає за падіння? Який продукт? Який ринок?

Недостатньо також сказати: